Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збентежувати

Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕНТЕЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕНТЕЖУВАТИ"
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Зодягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. зодягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Купались, аж померзли, тоді... повилазили з води і почали зодягаться. ХС. VII. 458. З сем'єю вигодувався, зодігся і забувся. Сим. 196. Не журіться тілом вашим, чим зодягтися. Св. Мт. VI. 25.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178.
Попробуркуватися, -куємося, -єтеся, гл. Пробудиться (о многихъ). Як тіки попробуркуються пани, тоді біда!
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Футик, -ка, футко, -ка, футок, -тка, м. = худко, худок. Вх. Лем. 178.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЕНТЕЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.