Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збентежувати

Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕНТЕЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЕНТЕЖУВАТИ"
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Нагуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Нагуляться; наиграться; накутить. От нагулялись і полягали спать усі. Рудч. Ск. II. 152. Не нагулялось мені, дівчині. Н. п.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Уворатися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ захватить плугомъ сосѣднюю землю. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЕНТЕЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.