збанок
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. Ум. зба́ночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Том 2, ст. 121.