Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Cм. Гадинник.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Апостоли оповідали йому, що творили.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл.
1) Вписывать, вписать.
2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus.Вибірається, як чайка за море. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Ум. чаєчка. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія.
