Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. Молодиць і дівчат одтиснули далі.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця.
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила.
Жупа, -пи, ж.
1) Соляная копь.
2) Связка соломы для кровли.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Павич, -ча, м.
1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава.
2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ.
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
Уславити, -ся. Cм. уславляти, -ся.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый.
