Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Кесарь, -ря, м. Кесарь, императоръ. Та заразом щоб докапать, вони на раді й присудили, щоб просто кесаря назвать самим Юпитером. Война настала од кесаря пана уже виволана. Ум. кесарик. Загадала Наталія кесарика вбити.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Ум. копитце.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. За що його дурно бить? Котко буде молотить.
Смуганастий, -а, -е. = смугнастий.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
