Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиткувати

Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИ"
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Запи́катися Cм. запикуватися.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило. Грин. III. 164.
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.