Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиткувати

Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Посходити, -димо, -дите, гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Г. Барв. 299. Посходили із світу й патріоти. К. ПС. 7. 2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень. ЗОЮР. І. 280.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Стьожина, -ни, ж. = стьожка. Яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла із застіжок додолу. Мил. 110.
Стяти, -ся. Cм. стинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.