Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збаламутити

Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша. Котл. Ен.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.