Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збаламутити

Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов. Гол. II. 784.
Плазом нар. 1) Ползкомъ. 2) Плашмя. Ударив плазом. Н. Вол. у.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман. Чуб. І. 278.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.