Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збаламутити

Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!... Черниг. у.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались? Богодух. у.  
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.