Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Нема тії драбини, щоб до неба достала. 2) = драбки. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Закла́сти Cм. закладати.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Cм. мінька, міньки.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Огненне море.
2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Огненний чоловік.
3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
