Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заявляти

Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯВЛЯТИ"
Галманка, -ки, ж. Бранное слово для женщины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Догожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті. Ном.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).
Підгорлиця, -ці, ж. 1) = підгорля 2. Kolb. І. 67. 2) = пт. горлач. Вх. Пч. II. 9.
Пуповниче, -чого, с. Болѣзнь пупка у грудного ребенка. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЯВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.