Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Нерівно відрізалося.
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл. — очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. 2) — на ко́го. Быть похожимъ на кого. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти.
