Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Галамбувати, -бу́ю, -єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться.
Зніжити Cм. зніжувати.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти.
