Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збитний

Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТНИЙ"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.  
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли. Драг. 203.
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.