Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вістря, -ря, с. Остріе.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Ум. Дарничо́к.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Зрушити, -шу, -шиш, гл.
1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця.
2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили.
3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма.
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Нащо ти нас потребуєш?
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Цур-цурачка — гостра болячка. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха».
