Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збитний

Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник. Вх. Лем. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТНИЙ"
Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Курах, -ха, м. = курій. Желех.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі. Лебед. у.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Алв. 9. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй. Котл. Ен. III. 47.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 2) Часть пїл. Cм. пїла. Шух. І. 254.
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили. Г. Барв. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.