Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі».
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Зневажливо нар. Неуважительно, пренебрежительно.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла.
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Тарілка, -ки, ж.
1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Хоч за копійку, та на тарілку.
2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Ум. тарілочка.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого.
