За́єць За́йця м. 1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. б) то-же, что и сіра кішка. Ум. за́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях.
Кузька, -ки, ж.
1) Насѣкомое вообще.
2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Окромішно нар. = окрімно.
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву).
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая.
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали.
Чашка, -ки, ж.
1) Чашка.
2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Ум. чашечка.
