Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ.
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви).
Буцівка, -ки, ж.
1) Сортъ яблокъ.
2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха.
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля.
Пріти, -прію, -єш, гл.
1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє.
2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє.
3) Гнить, истлѣвать. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти?
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.