Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Добротли́вий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
На́рвина, -ни, ж. Деревянная палка, которою удерживаютъ полозъ саней въ изогнутомъ положеніи при его приготовленіи.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу.
2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова.
