Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заюрити

Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮРИТИ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила. МВ. ІІ. 50.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.
Переброджувати, -джую, -єш, сов. в. перебрести, -бреду́, -де́ш и перебродити, -джу, -диш, гл. Переходить, перейти въ бродъ. Перебрела дві річеньки й половину ставу. Чуб. III. 128. Дунаю не перебити, не перебродити. Чуб. V. 537.  
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд. Шух. I. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЮРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.