Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Попродав усю худобу.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Ум. хлудинка.
