Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиватися

Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Підійти Cм. підходити.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл. 1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. І. 17. 2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435. 3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.