Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиватися

Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Дерев'я́ник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Підстругати Cм. підстругувати.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ. Шейк.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.