Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиватися

Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИВАТИСЯ"
Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Аф.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.