Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый.
2) Имѣющій жирный подбородокъ.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Помутиться.
2) Возмутиться.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Люде тікають з поля, усі поперелякуються.
Посиляти, -ляю, -єш, гл. Нанизывать. На ремінь ясні кільця посиляють.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Розжалувавсь, як Бог над раком.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався.
