Аа́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Закла́дини, -дин, ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Нехай піде позве людей на закладини.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Привершуватися, -шуюся, -єшся, гл. Нарастать, увеличиваться. Що — року по рублеві привершується.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
