Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заяць

За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯЦЬ"
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179.
Здохля́тина, -ни, ж. = здохлина.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЯЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.