Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збава

Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАВА"
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство. К. Кр. 17.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Назирну́ти Cм. назирати.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Попідперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подпоясаться (о многихъ).
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Вх. Зн. 74. Cм. хваст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.