Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збагатіти

Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГАТІТИ"
Вапнистий, -а, -е. Известковый, богатый известью. Желех.
Видоїти Cм. видоювати.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман. К. ПС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАГАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.