Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. 3) морське залізо. Магнитъ.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
