Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Магівни́ця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка = маґіль, маґоль.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ум. мошечка.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Повідкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить (во множествѣ).
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці.
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
