Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. 2) Cм. заполіскувати.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл.
1) Подпускать, подпустить.
2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли.
3) — москаля. Врать, соврать.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ.
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Туркут Cм. туркот.
