Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. Чесним потом виробляти із неволі волю. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Оттаке-то людям горе чума виробляла.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. 2) Раст. Heruiaria glabra L. Ум. Гро́мик.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда.
Твір, твору, м. 1) Твореніе, созданіе. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. 2) Твореніе, произведеніе, сочиненіе (литературное, художественное). Збірник творів Ієремії Галки. Слухало все, що живо, їх нових поетичних творів.
Теребій, -бія, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії.
Троїстий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики.
Фуркало, -ла, с. 1) Игрушка: волчекъ. 2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. 3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка. 4) Годъ женскаго платья. Ум. фуркальце. Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була.
