Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збан

Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАН"
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Метну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ метати.  
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Скаменіти, -ні́ю, -єш, гл. = скам'яніти.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.