Архистрати́г, -га, м. Архистратигъ. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла.
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Невіста, -ти, ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл.
1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ).
2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися.
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець.
Трівок, -вку, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку.
Ущедряти, -ряю, -єш, гл. Щедро надѣлять, осыпать. Я добром та благом ущедряв твоїх спасенних.
