Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збагнітувати

Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти... Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГНІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГНІТУВАТИ"
Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. ІІІ. 80.
Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні. К. Іов. 29.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Обвезти, -ся. Cм. обвозити, -ся.
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАГНІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.