Багатирька, -ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті.
Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Ум. ботик.
Гловень, -ня, м. = гловарь.
Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Печені голуби не летять до губи. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
