А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus.
Намива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нами́ти, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть.
Осетер, -тра, м. Осетръ.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі.
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Який вродивсь, таким і вмерти. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. Вродилось просо таке славне. Та вродиться та льониченько. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Він так і вродивсь перед моїми очима.
