Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заюшити

Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮШИТИ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає. Г. Барв. 61.
Манту́лити, -лю, -лиш, гл. Выманивать подачки.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. мошечка.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЮШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.