Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Перевідник, -ка, м.
1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник.
2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря.
Цо! меж. Призывъ для коровъ.
Чаша, -ші, ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. У руці Господній чаша, через край вино шумує.
