Викусити Cм. викушувати.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Погукнути Cм. погукувати.
Розширити, -ся. Cм. розширяти, -ся.
Сміятоньки, -ся, гл. ум. отъ сміятися. Не з мене ся сміятоньки, не з мене ся кпити.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ.
