За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Засяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Настання, -ня́, с. Возникновеніе. Ще до настання в Польщі їзуїцтва, ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники», а Русь у римського прелацтва не прекладалась над жидову. настання́ світу. Созданіе міра.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш.
2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень.
