Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Плямка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пляма.
2) = клямка.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив.
Угіддя, -дя, с. Приволье, удобство. (На городі) оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя.
Хурдиґарня, -ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, — невже ж таки йому не дошкуля?
