Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запанілий

Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою. Переяслав. у.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Зѓарбати, -баю, -єш, гл. 1) Отнять насильно. 2) Схватить. Згарбали злодія у коморі. Н. Вол. у.
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ. Вх. Уг. 252.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.