Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запанілий

Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка. Гол. IV. 445.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Змружити Cм. змружувати.
Кметливий, -а, -е. Понятливый.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать. Вх. Зн. 26.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ. Угор.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.