Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запанілий

Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНІЛИЙ"
Бандуронька, бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Чуб. II. 19. Не розчовпну, що ти пророчиш. Котл. Ен. III. 16.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло. Винниц. у.
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.