Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць.
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери.
Пазушшя, -шя, с. Пазуха, мѣсто за пазухой. Буде й голому поза пазушшю.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
