Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Відлигнути, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. Густо забуяв наш нарід на руїні.
Матери́нка, -ки, ж. 1) Раст.: а) Душица, Origanum vulgare L. б) Chenopodium vulgare. в) Thymus serpyllum. Ой у полі нивка, на ній материнка. 2) мн. материнки = матірка 2.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних.
Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини.
