Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Жи́тка, -ки, ж. Образь жизни. Хиба ти на його житку завидуєш.
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки?
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Світло I, -ла, с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Над вечір, як вже світло засвітили. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити.
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде.
