Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Загу́рити Cм. загуряти.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus.
Культурний, -а, -е. Культурный. Культурний світ.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає.
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Стогнали, харкали....
