Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запихатися

Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИХАТИСЯ"
Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207.
Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. Федьк. III. 161. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали. Мкр. Н. 35.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.