Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запиначка

Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНАЧКА"
Бондарисько, -ка, м. Ув. отъ бондарь.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Перекопати Cм. перекопувати.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь. Вх. Зн. 63.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.