Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запиначка

Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНАЧКА"
Гидливий, -а, -е. Брезгливый, брезгающій. Драг. 35.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Камен. у. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме. Камен. у.
Труханя, -ні, ж. = труха 2. Вх. Пч. II. 6.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.