Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запиндючитися

Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
Безволосий, -а, -е. Безволосый.
Будучина, -ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
Ма́зати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНДЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.