Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запиндючитися

Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Воєводський, -а, -е. Воеводскій. К. Краш. 11.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Окупати, -па́ю, -єш, сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані. Мил. 159.
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы. Лохв. у.
Хлібопека, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНДЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.