Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Cм. иверь.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Переходом нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
