Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запечатувати

Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕЧАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕЧАТУВАТИ"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Ладно нар. 1) Въ согласіи, въ ладу. 2) Красиво. 3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравші. Гол. III. 110. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах. К. Іов. IV.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЕЧАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.