Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Ум. жа́ртик.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Покутнє вікно. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Під покутнім, віконечком як голубка гула.
2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв.
Старопілля, -ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. А мені хрещена мати лиштву вишивала.
