Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. Він хоче загладити наше обличчє серед народів.
Молоча, -чі, ж. Молотьба. Молочі у вдови було чимало. У Пилипівну скрізь зайшла молоча.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Попелиця, -ці, ж. Насѣк. Aphis brassicae, капустная тля. Попелиця на капусті. Попелиця напала на капусту.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. В погонь.... ударилась за Марком. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. 6) — у тугу. Запечалиться.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
