Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запеклий

Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. у. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима. Г. Барв. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕКЛИЙ"
Вохко нар. Сыро, влажно.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Жми́крутня, -ні, ж. Кулачество.
Закрю́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать. Жаби закрюкали. Грин. І. 33.
Набі́р 2, -бо́ру, м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. Н. п.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЕКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.