Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запалювати

Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59.у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб.лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАЛЮВАТИ"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Зави́снути и зави́сти Cм. зависати.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору. Н. Вол. у.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Н. п. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Борз. у. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато. О. 1862. V. 79.
Пімста, -ти, м. Месть.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.