Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий.
Косонога, -ги, м. = косарь 2.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Однорожок, -жка, м. Насѣк. Oryctes naticornis.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл.
1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу.
2) Лишать, лишить жизни, казнить. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Вже Харька стратили й заховали. — дитя. Производить, произвести выкидышъ.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
