Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. 2) Быть въ состояніи.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати.
Русак, -ка, м. Крупная порода сельдей.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. З такою чулою, як у нього душою. Дізналася своїм серцем чулим. Так мовив чулий Евріал.
