Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Вологість, -гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось.
Доча́сно нар. Временно.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. Ум. колотушка.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші.
Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю.
