Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запецькати

Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕЦЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕЦЬКАТИ"
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. Кв. І. 134. 3)го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Переріз, -зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Припозвати Cм. припозивати.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Укладати, -даю, -єш, сов. в. укласти, укладу, -деш, гл. 1) Вкладывать, вложить. Уклав Бог душу як у пня. Ном. №2915. Стоїть же та труна двадцять год чотирі, двадцять год чотирі, та й заговорила: «Або що вкладіте, або розберіте!» Лис. VI. № 13. 2) Возлагать, возложить. Терновий вінок на голову вкладають. Шух. І. 40. 3) Закладывать, заложить, занимать, занять мѣсто положеннымъ. Було хлібами столи й лавки так і вкладу. Г. Барв. 242. 4) Укладывать, уложить. Уклав дитину спати. 5) Только сов. в. уложить, убить. З лихими, — коли їх не вкладеш, то вони тебе вложать. Мир. ХРВ. 84. Трьох (жовнірів) уклав, а двоє втекло. Стор. 6) Съѣдать, съѣсть. Уклав вареників з півсотні. Алв. 45. укласти ціну. Назначить цѣну. Наїхали купці із Варшави, вороному коню ціну вклали, ой уклали, вклали ше й зложили на двадцять червонців, на чотирі. Уманск. у.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя. Лохв. у. 2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЕЦЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.