Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл.
1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили.
2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву.
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ум. цурпалочок.
