Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Муст, -ту, м. Навозная жижа.
Підпастися, -су́ся, -се́шся, гл.
1) Наѣсться немного, пасясь.
2) Наѣсться немного. Ну, моя дитиночко, підпасись.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. 2) очі позатягало. Глаза ввалились.
Порахувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Посчитать.
2) Размыслить, обдумать. Наші порахували, — порахували та й випустили їх. Там уже порахуємо, що треба робити. Скажи ж ги, щоб ішла вона до мене на пораду, про весілля порахувати.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Стуга 1, -ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Ум. турчи́нонько.
